Чего -то хотим, получая -не ценим,
Теряем – скорбим и терзаем себя.
По кругу идем, ничего не изменим,
Все будет как есть, ведь живем не любя.
Живем не любя, страсть не в счет, страсть проходит,
Живем для себя, свое эго храним,
И плачет душа, ведь любви не находит,
Со злобой в душе быть любимы хотим.
Хотим чтоб любили, хотим чтоб служили,
Хотим чтоб дарили и нежность и пыл,
Гордыню свою мы смирить позабыли,
Словами бранными прикрыв слабый тыл.
Порою словами, порой с кулаками
Свою доказать мы сверхважность спешим,
Пульсирует в сердце брошенный камень,
Как довод увесистый от того, кто любим.
Как жизнь пролетает в стремительной гонке,
Как будто забылось былое уже…
Ан, нет, не забылось, и снова вдогонку
Летит новый камень простившей душе.
Как учит Христос? Всех прощать и без меры,
Простив, забывать и молиться, и ждать,
И благословлять, и в лучшее верить…
Христос, дай уменье прощать -так прощать!
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 2360 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
